Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Реферативна база даних (35) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Соломчак Д$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 33 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Соломчак Д. Б. Корекція ендотеліальної дисфункції у хворих на хронічний пієлонефрит з симптоматичною гіпертензією [Електронний ресурс] / Д. Б. Соломчак // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 1. - С. 13-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2002_1_5 | |||
| 2. | 
Соломчак Д. Б. Вивчення ймовірності впливу поведінкових чинників ризику на виникнення та рецидивування сечокам’яної хвороби [Електронний ресурс] / Д. Б. Соломчак // Здоровье мужчины. - 2015. - № 4. - С. 92-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2015_4_23 З метою вивчення впливу таких поведінкових чинників ризику, як куріння, вживання алкоголю та гіподинамія, на виникнення та рецидивування уролітіазу провели ретроспективне епідеміологічне дослідження репрезентативної вибірки 443 пацієнтів із сечокам'яною хворобою (СКХ) (основна група, з них 403 без рецидивів і 40 з рецидивами) та 203 пацієнта з іншою, переважно гострою урологічною патологією (контрольна група), які перебували на стаціонарному лікуванні в урологічних підрозділах закладів охорони здоров'я Івано-Франківської області. Попри встановлене значне поширення куріння і споживання алкоголю серед опитаних чоловіків та загальнонизьку фізичну активність у дослідженні не одержано достовірних доказів, що ці чинники впливають на виникнення та рецидивування СКХ. | |||
| 3. | 
Децик О. З. Повнота дотримання профілактичних технологій у хворих на сечокам’яну хворобу [Електронний ресурс] / О. З. Децик, Д. Б. Соломчак // Україна. Здоров'я нації. - 2016. - № 1-2. - С. 68-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2016_1-2_16 Мета роботи - проаналізувати повноту дотримання профілактичних технологій у хворих на сечокам'яну хворобу і причини недоліків для виявлення напрямів удосконалення. На базі закладів охорони здоров'я івано-Франківської області провели ретроспективне епідеміологічне дослідження репрезентативної вибірки 443 пацієнтів із уролітіазом - основна група (403 з них - без рецидивів і 40 - з рецидивами), а також 203 пацієнтів з іншою переважно гострою урологічною патологією - контрольна група. Встановлено недоліки ранньої діагностики (у 56 % уролітіаз виявлено при звертанні за екстреною медичною допомогою чи у стаціонар), низьке охопленням диспансерним спостереженням (51 %) і обов'язковими лабораторними (35 - 93 %) та інструментальними (16 - 91 %) обстеженнями, недостатній комплаєнс до призначеного лікування (70 %). Показано, що недотримання профілактичних технологій у хворих на сечокам'яну хворобу спричинене, головним чином, низькою фінансовою та територіальною доступністю медичної допомоги, а не низькою довірою до лікарів. Висновки: для удосконалення існуючої системи профілактики сечокам'яної хвороби та її ускладнень необхідно скоординувати дії і розподіл обов'язків між лікарями загальної практики/сімейними лікарями і лікарями-урологами. | |||
| 4. |
Соломчак Д. Б. Аналіз впливу харчових звичок на виникнення та рецидивування сечокам’яної хвороби [Електронний ресурс] / Д. Б. Соломчак // Здоровье мужчины. - 2016. - № 1. - С. 106-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2016_1_22 Сечокам'яна хвороба (СКХ) вражає переважно людей працездатного віку і внаслідок рецидивуючого перебігу нерідко призводить до інвалідизації хворих. Тому профілактика виникнення та прогресування уролітіазу є важливим завданням. Мета дослідження - вивчити можливий зв'язок між харчовими звичками, виникненням СКХ та рецидивами каменеутворення. Проведено ретроспективне епідеміологічне дослідження репрезентативної вибірки 443 пацієнтів із СКХ - основна група (403 з них - без рецидивів і 40 - з рецидивами), а також 203 пацієнтів з іншою гострою урологічною патологією - контрольна група, які проходили стаціонарне лікування в закладах охорони здоров'я Івано-Франківської області. Не виявлено достатніх доказів, що кількість та якість питної води, голодування, преференції вживання кофеїновмісних напоїв, гострих, солоних, м'ясних чи молочних продуктів, овочів та фруктів мають зв'язок із виникненням і рецидивуванням каменеутворення. Встановлено суттєві відмінності у дієті та водному режимі в залежності від віку, статі та місця проживання обстежених. Заключення: одержані результати на тлі суперечливих даних інших подібних наукових досліджень вказують на подальшу потребу більш детальних проспективних вивчень впливу харчових звичок на виникнення і механізми формування каменів сечовивідних шляхів. | |||
| 5. | 
Децик О. З. Обґрунтування напрямів удосконалення профілактики та метафілактики сечокам’яної хвороби на підставі соціально-економічної характеристики хворих [Електронний ресурс] / О. З. Децик, Д. Б. Соломчак // Медичні перспективи. - 2016. - Т. 21, № 3. - С. 65-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2016_21_3_14 | |||
| 6. | 
Соломчак Д. Б. Десятирічний тренд та особливості формування первинної інвалідності внаслідок сечокам’яної хвороби в Івано-Франківській області [Електронний ресурс] / Д. Б. Соломчак // Архів клінічної медицини. - 2015. - № 1. - С. 81-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2015_1_29 Мета роботи - проаналізувати особливості формування первинної інвалідності внаслідок сечокам'яної хвороби (СКХ) в Івано-Франківській області у динаміці за 10 років. Вивчено дані офіційних звітних документів (фф. № 12 і 14) за 2004 - 2013 рр., а також 282 "Контрольні карти диспансерного нагляду" (ф. № 030/о). У роботі застосовано методи: описової епідеміології, кореляційно-регресійного аналізу, обчислення критерію chi-квадрат. Встановлено, що показники первинної інвалідності у динаміці за 10 років (2004 - 2013) мають тенденцію до зниження (-46,8 % у показниках наочності) на тлі протилежних трендів коефіцієнтів захворюваності (+17,7 - 23,7 %) та охоплення диспансерним спостереженням (+23,2 %). При цьому виявлено прямий (на противагу очікуваному зворотному) сильний взаємозв'язок (r = 0,71 - 0,82, p << 0,05) між розглянутими показниками адміністративних територій. Це вказує на неефективність і недосконалість профілактичних технологій, підтверджену за результатами аналізу повноти та якості диспансерного нагляду за хворими на СКХ. Тривале спостереження (понад 5 років у 35 % випадків) без належної періодичності оглядів (у 45 %), охоплення діагностичними обстеженнями (52 - 60 %) і метафілактичним лікуванням (82 %) призводить до значної поширеності занедбаних форм (15 %) та інвалідизації 5 % хворих ще у працездатному віці. Висновки: зниження первинної інвалідності внаслідок СКХ не є наслідком профілактичної роботи; встановлені недоліки диспансеризації хворих свідчать про потребу удосконалення існуючої системи профілактики СКХ та її ускладнень. | |||
| 7. | 
Соломчак Д. Б. Аналіз організації диспансерного спостереження хворих на сечокам’яну хворобу [Електронний ресурс] / Д. Б. Соломчак // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 1. - С. 127-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_1_45 Проведено оцінку даних 282-х "Контрольних карт диспансерного нагляду" (ф. № 030/о) за хворими на сечокам'яну хворобу (СКХ), які знаходяться на диспансерному спостереженні в лікарів-урологів амбулаторних підрозділів закладів охорони здоров'я Івано-Франківської області. Встановлено, що існуюча нормативно-правова база щодо медико-технологічних стандартів медичної допомоги у разі СКХ (2004, 2007 рр.) не відповідає сучасним вимогам до таких документів і не містить чітких рекомендацій до термінів та обсягу диспансерного спостереження. Під час аналізу структури за віком, статтю, місцем мешкання та медичного спостереження пацієнтів, що знаходяться на диспансерному обліку з приводу СКХ, шляхів їх взяття на облік встановлено організаційні недоліки щодо вчасності виявлення та охоплення хворих належним лікуванням і спостереженням. Показано, що низький рівень оперативного лікування хворих на СКХ (51,1 %) на тлі недотримання основних вимог диспансерного нагляду (неповне охоплення контрольними оглядами уролога - 54,0, лабораторними - 47,6 і ультразвуковими - 39,8 % обстеженнями) призводять до недостатньої його ефективності та соціально-економічних збитків: значна частка осіб знаходились на обліку понад 10 років (18,8 %), високий відсоток диспансерних хворих мали занедбані форми СКХ (15 %), часті ускладнення (12,4 %) і рецидиви (11,8 %), вимагали дороговартісного стаціонарного лікування (0,4 випадки госпіталізації в рік на одного диспансерного хворого) та ставали інвалідами в працездатному віці (5 %). | |||
| 8. |
Децик О. З. Аналіз особливостей і тенденцій захворюваності на сечокам’яну хворобу в Івано-Франківській області [Електронний ресурс] / О. З. Децик, Д. Б. Соломчак // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 2. - С. 147-150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_2_51 Проаналізовано особливості поширеності, первинної захворюваності й охоплення хворих на сечокам'яну хворобу (СКХ) диспансерним спостереженням в Івано-Франківській області у динаміці за 10 років. Вивчено офіційні звітні документи та дані аналітичних довідникових матеріалів за 2004 - 2013 рр. Встановлено, що показники загальної, первинної захворюваності та охоплення хворих на СКХ диспансерним спостереженням в Івано-Франківській області нижчі, ніж в Україні загалом, і характеризуються тенденцією та прогнозом до зростання. Виявлено особливості у рівнях та трендах, а саме: відсутність приросту зазначених показників у містах краща за доступністю медичної допомоги в передгірських промислово-розвинених районах, суттєва зміна співвідношень, стандартизованих за місцем мешкання показників, відсутність тендерної різниці тощо вказують на вплив медико-організаційних чинників та недоліки обліку їх формування, що вимагає розробки та впровадження адекватних управлінських рішень. | |||
| 9. |
Литвинець Є. А. Хронічний пієлонефрит: вивчення впливу препарату Канефрон® Н на стан систем перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту [Електронний ресурс] / Є. А. Литвинець, Я. В. Гоцуляк, А. І. Лесін, Д. Б. Соломчак // Здоровье мужчины. - 2011. - № 1. - С. 131-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2011_1_30 | |||
| 10. |
Нейко Є. М. Організація самостійної роботи студентів при вивченні клінічної імунології та алергології [Електронний ресурс] / Є. М. Нейко, Н. Р. Матковська, В. Я. Камінський, П. Р. Герич, В. Ю. Вишиванюк, І. О. Костіцька, О. М. Сухолитка, Д. Б. Соломчак // Архів клінічної медицини. - 2010. - № 1. - С. 81-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2010_1_26 Показано необхідність чіткого планування самостійної роботи студентів. Систематизовано організаційні форми цієї роботи, які разом з традиційними аудиторними формами навчання сприяють не тільки загальному підвищенню його ефективності, а й розвиткові творчих здібностей студентів.Розглянуто методи організації самостійної роботи студентів при вивченні курсу клінічної імунології та алергології. Надаються поради щодо організації аудиторної та позааудиторної самостійної, індивідуальної та науково-дослідницької роботи студентів. Доводиться роль цих форм навчання у формуванні самостійності як риси характеру, бажанні подальшого самоудосконалення та безперервного самостійного навчання лікаря-спеціаліста для підвищення своєї кваліфікації. | |||
| 11. |
Соломчак Д. Б. Методика переходу до викладання урології за Болонським процесом [Електронний ресурс] / Д. Б. Соломчак, М. В. Зеляк, Є. А. Литвинець // Архів клінічної медицини. - 2010. - № 1. - С. 86-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2010_1_28 Висвітлено основні принципи впровадження в навчальний процес на кафедрі урології кредитно-модульної системи, розробленої відповідно до переходу медичної освіти в Україні до Болонського процесу. Наскрізна робоча програма з урології складена для спеціальності "Лікувальна справа" 7.110101, "Педіатрія" 7.110104, "Медико-профілактична справа" 7.110105 напрямку підготовки 1101 "Медицина" згідно з типовою програмою МОЗ України від 2008 року. Вивчення дисципліни урології здійснюється впродовж четвертого року навчання. Програма дисципліни включає 1 модуль, до складу якого входить блоки 4 змістових модулів. До складу навчально-методичного комплексу з урології входять календарно-тематичні плани лекцій і практичних занять, тематичні плани самостійної (позааудиторної) та індивідуальної роботи студентів, методичні розробки лекцій, практичних занять для викладачів та методичні вказівки до практичних занять і самостійної роботи для студентів. Кожне практичне заняття забезпечене набором тестових завдань та ситуаційних задач для контролю рівнів знань, тематичними таблицями. | |||
| 12. | 
Децик О. З. Результати VEN- та АВС-аналізу фармакотерапії сечокам’яної хвороби в закладах охорони здоров’я різних форм власності [Електронний ресурс] / О. З. Децик, Д. Б. Соломчак // Соціальна фармація в охороні здоров’я. - 2017. - Т. 3, № 1. - С. 66-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sphhc_2017_3_1_12 | |||
| 13. |
Децик О. З. Профілактика та метафілактика сечокам’яної хвороби: обґрунтування ролі лікаря первинної ланки [Електронний ресурс] / О. З. Децик, Д. Б. Соломчак // Україна. Здоров'я нації. - 2017. - № 2. - С. 36–39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2017_2_9 | |||
| 14. |
Децик О. З. Надмірна маса тіла і сечокам’яна хвороба [Електронний ресурс] / О. З. Децик, Д. Б. Соломчак // Україна. Здоров'я нації. - 2017. - № 2. - С. 135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2017_2_31 | |||
| 15. |
Соломчак Д. Б. Аналіз обґрунтованості госпіталізації хворих на сечокам’яну хворобу в закладах охорони здоров’я різних форм власності [Електронний ресурс] / Д. Б. Соломчак // Україна. Здоров'я нації. - 2017. - № 1. - С. 90-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2017_1_16 | |||
| 16. | 
Децик О. З. Фармакоепідеміологічний аналіз стаціонарного лікування хворих на сечокам’яну хворобу [Електронний ресурс] / О. З. Децик, Д. Б. Соломчак // Економіка і право охорони здоров'я. - 2017. - № 1. - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eprozd_2017_1_7 | |||
| 17. |
Децик О. З. Перспективні напрями удосконалення організації урологічної допомоги на регіональному рівні [Електронний ресурс] / О. З. Децик, Д.Б. Соломчак // Україна. Здоров'я нації. - 2017. - № 4. - С. 91-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2017_4_15 Мета роботи - обгрунтувати і розробити нову регіональну модель урологічної допомоги на підставі аналізу організації медичної допомоги хворим на сечокам'яну хворобу. Проведено аналіз медичних карт стаціонарних хворих приватного медичного закладу (108 од.), шести центральних районних (625 од.) і обласної клінічної лікарні (157 од.) та експертну оцінку запропонованих нововведень. Виявлено структурні і функціональні диспропорції існуючої системи урологічної допомоги. Розроблено якісно нову "hub-and-spokes" (маточина-і-спиці) модель організації урологічної допомоги при уролітіазі на регіональному рівні. Її основними інноваційними елементами стали: концентрація хірургічної урологічної допомоги в окремих високотехнологічних медичних закладах; забезпечення ургентної урологічної допомоги на базі відділень невідкладної допомоги лікарень інтенсивного лікування та планової амбулаторної - на базі консультативно-діагностичних районних і міських центрів; залучення лікарів первинної медичної допомоги до профілактики, вчасного виявлення та виконання індивідуальних програм метафілактики, розроблених лікарями-урологами з врахуванням типу конкрементів і величини ризику повторного каменеутворення. Висновки: впровадження моделі у практику охорони здоров'я матиме позитивний медико-соціальний і економічний ефект. | |||
| 18. |
Децик О. З. Сучасні підходи до організації надання ургентної і планової медичної допомоги при сечокам’яній хворобі [Електронний ресурс] / О. З. Децик, Д. Б. Соломчак // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 58-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2017_2_14 Вітчизняні медико-технологічні стандарти надання медичної допомоги (МД) за сечокам'яної хвороби (СКХ) застарілі і не відповідають засадам доказової медицини. Мета дослідження - на підставі аналізу організації МД у разі СКХ та положень клінічних настанов провідних урологічних асоціацій світу обгрунтувати і розробити алгоритми надання ургентної та планової допомоги таким хворим (маршрути пацієнтів). Проаналізовано медичні карти стаціонарних хворих на СКХ у закладах охорони здоров'я Івано-Франківської області: шести центральних районних і міських лікарень (625 осіб), обласної клінічної лікарні (157 осіб) та приватного лікувально-діагностичного центру (108 осіб). Проведено експертну оцінку обгрунтованості госпіталізації та відповідності наданої МД сучасним клінічним настановам. Встановлено, що відсутність якісних уніфікованих клінічних протоколів МД у разі СКХ призводить до нераціонального використання ресурсів, особливо у комунальних закладах охорони здоров'я вторинного рівня. На підставі сучасних клінічних настанов Європейської та Американської асоціації урологів створено адаптовані до можливостей української системи охорони здоров'я алгоритми надання ургентної і планової МД за СКХ. Заключення: запропоновані алгоритми забезпечать формування раціональних індивідуальних маршрутів пацієнтів на практиці та сприятимуть оптимізації організації урологічної допомоги загалом. | |||
| 19. |
Децик О. З. Порівняльна характеристика дотримання стандартів лікування у стаціонарних хворих на сечокам'яну хворобу в закладах охорони здоров’я різного рівня і форми власності [Електронний ресурс] / О. З. Децик, Д. Б. Соломчак // Галицький лікарський вісник. - 2017. - Т. 24, число 2. - С. 74-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2017_24_2_24 Внаслідок значної поширеності, рецидивного перебігу, високої потреби в стаціонарному лікуванні, сечокам'яна хвороба становить суттєвий тягар для систем охорони здоров'я. Мета роботи - на підставі оцінки дотримання стандартів діагностики за стаціонарного лікування хворих на уролітіаз оцінити раціональність використання ресурсів у закладах охорони здоров'я різного рівня та форми власності. Проаналізували медичні карги стаціонарних хворих приватного медичного закладу (108 од.), шести центральних районних (625 од.) й обласної клінічної лікарні (157 од.). Застосовано методи: епідеміологічний, експертних оцінок, медико-статистичний. Найкращі показники дотримання існуючих нормативів стаціонарного обстеження характерні для приватного закладу охорони здоров'я. За направленням лікаря шпиталізується менше 40 % пацієнтів обласної та всього 17,0 % районних лікарень, більшість з яких (83,6 - 100 %) під час поступлення неналежно обстежені на догоспітальному етапі. Виявлено надмірне охоплення пацієнтів комунальних медичних закладів простими лабораторними та інструментальними обстеженнями (загальний аналіз сечі, крові, ультразвукове дослідження нирок) на тлі неналежною доступу до високотехнологічних та дороговартісних методів (комп'ютерна томографія та екскреторна урографія), особливо в районних лікарнях. У результаті, попри значні середні терміни стаціонарного лікування (8,1 днів в обласній та 11,0 днів в районних лікарнях), без підтвердження діагнозу виписують кожного п'ятого (19,1 %) пацієнта третинного і понад 40 % (41,2 %) пацієнтів вторинного рівнів. Висновки: у комунальних медичних закладах, особливо вторинного рівня, нераціонально використовуються ресурси.Хворі на уролітіаз становлять 30 - 40 % серед усього контингенту урологічних стаціонарів. Мета роботи - оцінити дотримання стандартів стаціонарного лікування хворих на уролітіаз в закладах охорони здоров'я різного рівня та форми власності. Проаналізовано медичні карти стаціонарних хворих приватного медичного закладу (108 од.), шести центральних районних (625 од.) й обласної клінічної лікарні (157 од.). У роботі було застосовано методи: епідеміологічний, експертних оцінок, медико-статистичний. Стаціонарне лікування хворих на сечокам'яну хюробу не відповідає вимогам в районних закладах охорони здоров'я, більшість пацієнтів яких шпиталізовано необгрунтовано (80,5 %), займаючи ліжко в середньому 11,4 дні, без оперативного втручання (90,7 %), без підтвердження діагнозу (38,9 %), одержуючи надмірні обстеження (23,4 %) та медикаментозне лікування (7,1 лікарський засіб на одного хворого, 62,1 % дублювань препаратів). Виявлено резерви удосконалення лікувально-діагностичного процесу в обласній клінічній лікарні, де середня тривалість лікування у випадку уролітіазу становила 8,1 день, за направленням лікаря поступало лише 38,9 % пацієнтів, оперативним втручанням охоплено 7 8,3 %, необгрунтовано госпіталізованих 21,7 %, призначались надмірні обстеження (11,5 %) та медикаментозне лікування (6,9 лікарських засобів на одного пацієнта, 51,0 % дублювань). Найраціональніше організоване стаціонарне лікування у приватному медичному закладі, де всіх пацієнтів прооперовано (з часом очікування 0,3 дні), перебували на лікуванні в середньому 1,4 дні, без зайвих обстежень і з мінімальним медикаментозним навантаженням (3,8 лікарських засоби на одного хворого). Висновки: вимагає оптимізації система спеціалізованої хірургічної допомоги на рівні регіону. | |||
| 20. | 
Мацькевич В. М. Селекція отриманої студентами медичного факультету наукової інформації для окреслення смислового поля основних поданих позицій [Електронний ресурс] / В. М. Мацькевич, Д. Б. Соломчак // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука . - 2019. - № 1. - С. 105-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2019_1_20 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |